Звили давно гнізда лелеки,
І близькі мої стали далекими...
Вклеєні фото, на пам'ять, наступний альбом.
Хлібом одним ситі й напоєні...
Часом болять рани загоєні...
А кому мало, як завжди, сидять за столом.
Приспів:
Дайте нам бути такими, якими ми є!
Дайте нам спокій від ваших щоденних атак!
Дайте нам бути такими, якими ми є!
Тому, хто чує, давно вже все ясно ітак...
Зайві слова кимось тай сказані,
Вільні думки недопоказані...
Пальці стискають метал а мовчить мікрофон...
Тайни давно стали відомими,
Друзі, чомусь, стали знайомими...
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон.
Приспів. (2)
